5 вересня 2017 року Верховною Радою України було прийнято основний у галузі Закон «Про освіту», що вносить кардинальні зміни у систему освіти. Нагадуємо, що нова редакція Закону двічі проходила перше читання, до другого читання до тексту було запропоновано 1700 правок народних депутатів, пройшло більше 100 засідань робочої групи з доопрацювання цього законопроекту до другого читання. Асоціація міст України була активно долучена до підготовки, тож ми звернулись до аналітика АМУ, кандидата педагогічних наук Людмили Мозгової з проханням прокоментувати основні зміни, що чекають на учнів, педагогів та навчальні заклади України у звʼязку з його прийняттям.
Наперед зазначимо, що Закон набере чинності після того, як його підпише Президент України та він буде оприлюднений належним чином.

– Чи готове українське суспільство до змін, запропонованих новим Законом?
– Передусім зауважу, що будь-які зміни сприймаються критично, викликають супротив із боку суспільства як такі, що потребуватимуть додаткових зусиль, можливо перевороту власної філософії життя. Поряд із тим Україна заявила всьому світові про свою відповідність європейським цінностям та умовам життя. Отже, із відповідними заявами мають прийти й зміни, а галузь освіти є провідною у їх впровадженні, бо визначає перспективи розвитку людського капіталу. Так, у соціальних мережах критикують повернення на 12-річний термін навчання. Скажу, що до спілкування з науковцями я теж цього не підтримувала. Однак тут не варто шукати якісь політичні механізми. Якщо порахувати години радянської системи освіти, коли учні навчались 6 днів та тривалість навчального року була довшою, то за роки незалежності, як свідчать математичні дані, сучасні учні втратили близько 1,5 року навчання. Тому батьки й скаржаться на надмірне навантаження школярів, адже багато наук вони мають опанувати інтенсивно. Звідси й відставання деяких учнів, бо на складні теми відводиться всього 1 година, а вчитель змушений виконувати державну програму. Відтепер із 1 вересня 2018 року запроваджується 12-річне навчання: з 6 років початкова освіта (4 роки), базова середня (5 років), профільна академічна (старша школа) / базова профільна освіта (професійно-технічна освіта) (3 роки). При цьому зменшується кількість років (до 3 років) на здобуття бакалаврського рівня вищої освіти.
– На які зміни можуть очікувати педагоги та навчальні заклади?
– Працюючи над Законом, ми визначали провідним статус учителя у суспільстві, прагнули дати йому такий рівень оплати праці, щоб репетиторство не було основним бюджетним утриманням їхніх сімей, а також щоб якість знань учнів була пріоритетом у їхній праці. Так, у Законі передбачено підвищення посадового окладу педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії на 10%, надбавки за вислугу років: понад три роки – 10%, понад 10 років – 20%, понад 20 років – 30%. За умови, якщо педагоги пройдуть добровільну сертифікацію (щось типу ЗНО для вчителів), то отримуватимуть додатково 20% доплати щомісячно протягом терміну чинності сертифіката, а це 5 років. А також посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії сягатиме 9600 грн.!!! Усе ж варто зауважити, що це питання на сьогодні потребує збалансування Державного бюджету, тому термін запровадження цього посадового окладу буде ще визначено.
Відтепер будуть оприлюднені критерії оцінювання освітньої діяльності педагогів, що відповідатимуть професійному стандарту. До цього часу публікувались лише критерії оцінювання знань школярів. На офіційних сайтах навчальних закладів оприлюднюватиметься інформація про заклад, керівника, його заступників, педагогічних працівників, рівень їхньої освіти та кваліфікації, досвід педагогічної діяльності та інші відомості.
Серед цікавого – запровадження громадської акредитації закладу освіти, тобто визнання якості освітньої діяльності закладу освіти з метою формування його позитивного іміджу та репутації, що здійснюється добровільно за запитом закладу освіти.
Нормативно запроваджується можливість усіх закладів освіти надавати платні освітні послуги, інформацію про які вони мають оприлюднювати на офіційному сайті. Поряд із тим, зароблені кошти не можуть бути вилучені до місцевого чи Державного бюджетів. Їх спрямування визначатимуть установчі документи закладу освіти.
– Що ж цікавого запроваджує Закон для учнів?
– Оскільки одним із принципів Закону є навчання протягом життя, то всіх вихованців, учнів, студентів відтепер офіційно називатимуть здобувачами освіти. Саме їм буде надана можливість здобувати освіту за індивідуальною освітньою траєкторією, причому шляхом здобуття формальної (за державними освітніми програмами із одержанням документа про здобуті компетентності), інформальної (шляхом самоосвіти) та неформальної (здобувається за освітніми програмами та не передбачає одержання документа) освіти. Також створюються можливості підтвердити у системі формальної освіти результати навчання, здобуті шляхом неформальної та інформальної освіти. Наприклад, учень опанував якимись компетенціями самостійно й у закладі освіти, що готує спеціалістів за цим напрямом, може підтвердити свої знання й одержати документ про освіту без проходження всього терміну навчання.
З прийняттям Закону запроваджується інститут освітнього омбудсмена, який має забезпечувати права особи на освіту, розглядати порушення таких прав і приймати відповідні рішення.
Здобувачі освіти з особливими освітніми потребами матимуть у кожному місті центр з інклюзивної освіти, що фахово буде супроводжувати їхній розвиток. Окрім того, кожен учень має право на пільговий проїзд у громадському транспорті, а учні пільгових категорій мають бути забезпечені безоплатним гарячим харчуванням.
– Що б Ви побажали усім учасникам навчального процесу у звʼязку з прийняттям Закону?
– Не боятися змін, бо найгірше, що ми можемо собі дозволити – це стояти на місці. Колись В. Симоненко сказав: «Так, він не спотикався, не змочив ні разу підошов, проти вітру жоден раз не пхався, але ж він нікуди і не йшов». Навчальний заклад має стати середовищем для розвитку природних здібностей учнів, які щоранку із задоволенням прокидатимуться, щоб зустрітись зі своїм учителем, які стануть успішними, обравши ту професію, що стане логічним продовженням їхнього академічного вибору. Зміни, за які проголосував Парламент, стали можливими завдяки консенсусу, а не компромісу. Отже, всім бажаю терпіння, наполегливості, мудрості, впевненості у реалізації основних норм, закладених у Законі.

Залишити відповідь

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я