Є у Борисполі когорта людей, які впродовж багатьох років сумлінно працюють на благо міста. Незважаючи ні на політичну обстановку, ні на погоду за вікном, тихо й без пафосу вони займаються розвитком свого підприємства, розбудовою міста й усієї країни. До таких людей належить Володимир Ілліч Шалімов — Заслужений будівельник України, голова правління ПрАТ «Агробудмеханізація», яке славиться будівництвом якісних житлових та промислових споруд по всій Україні. Як депутат Бориспільської міської ради та голова будівельної комісії Володимир Ілліч переймається проблемами життєдіяльності нашого міста та користується повагою у політичних колах Борисполя. Під час сесійних перипетій його мудрі виважені слова часто допомагають остудити найгарячіші голови учасників суперечок, у тому числі й депутатів. Журналісту газети «Термінал» випала нагода поспілкуватися з Володимиром Іллічем про наболілі питання, пов’язані з життям нашого міста.

— Володимире Іллічу, ви все життя присвятили будівництву, що вважаєте своїм найголовнішим досягненням?
— Я вже 18 років очолюю компанію «Агробудмеханізація», ще у нас є такі підрозділи, як Бориспільський комбінат будівельних матеріалів, ПМК-508. Зараз на всі великі будівельні об’єкти нашої країни запрошують «Агробудмеханізацію». Це говорить про те, що ми користуємося попитом як будівельники. Дуже багато інвесторів запрошують нас споруджувати заводи. Не тротуари та асфальтові майданчики, а заводи з устаткуванням, інженерними мережами та підготовкою всього технологічного процесу. Такий завод в минулому році ми збудували у Бродах для компанії «Електроконтакт Україна». Це виробник електричних кабельних мереж до автомобілів концернів BMW, General Motors, VW, Daimler. Зараз будуємо такий же завод у Коломиї для компанії «Леоні». Там також виготовлятиметься кабельно-провідникова продукція для німецьких автомобілів. Нас запрошують на тендери, ми виграємо і будуємо заводи з великою кошторисною вартістю. Це означає, що європейський інвестор довіряє компанії «Агробудмеханізація» свої гроші. Для мене найважливіше те, що наше підприємство завоювало таку довіру. І ми цього досягли не політичними гаслами, а щоденною працею.

— Над чим зараз працюєте?
Компанія «Агробудмеханізація» не припиняє житлове будівництво. Зараз працюємо над парком у Соцмістечку. Мій колега депутат міської ради Ігор Євтушенко розпочав дуже гарну справу: зробити на місці кар’єру паркову зону, і наше підприємство зараз над цим працює. Там буде дуже гарний дизайн.
Децентралізація дала кошти місцевим громадам, з’явилася можливість будувати школи. Нас багато запрошують на тендери з будівництва шкіл по всій Україні, але доводиться відмовлятися, тому що ресурси, на жаль, обмежені. Дай Боже, впоратися з будівництвом шкіл на Київщині. Сьогодні в Київській області будуємо дві школи: у Борисполі та Софіївській Борщагівці.
Наші підприємства постійно розширюються: закуповуємо нову техніку, займаємося реконструкцією комбінату будівельних матеріалів. Ось уже якісну «ФМку» кладемо на території новозбудованої школи з нашого комбінату.

—Скільки податків сплачує ваше підприємство?
—За минулих півроку до бюджету міста виплатили податків на 5 мільйонів гривень. І це працюючи на 60 відсотків не у Борисполі.
— Два роки тому компанія «Агробудмеханізація» розпочала спорудження школи у Борисполі. На якій стадії будівництво? Яка фактична вартість цього проекту?
— Школа — це дуже серйозна споруда з інженерними мережами, вентиляціями, водопроводами, тому підходимо до її будівництва дуже відповідально. Я можу сказати, що загальна вартість цієї школи 200 мільйонів гривень.
Бюджет у нас обмежений, усі акти перевіряються контролюючими органами. Звісно, дуже хотілося, щоб для дітей все було закуплене якнайкраще. Я сказав Оксані Пономарьовій, директору школи, що ми повинні вкластися ось у таку суму. І вона, напевне, й ночами не спала, аби все відкоригувати та щоб було придбане все необхідне для школи. На сьогоднішній день вже закуплене все устаткування: телевізори, інтерактивні дошки, повністю є все обладнання для медичного кабінету, дидактичні матеріали, комп’ютери, кабінети хімії та фізики повністю оснащені, навіть є скелет для кабінету біології. М’ячі, волейбольні сітки, спортивні снаряди — усе це придбано за бюджетні кошти і лежить на складі. Скоро розпочинаємо встановлювати двері і 25 жовтня повинні привезти нові меблі. 17 жовтня кладемо асфальт. Чому саме зараз? Тому що на початку вересня отримали кошти, проклали зовнішні мережі, випробували їх, засипали, утрамбували і ось тепер можна облаштовувати територію. Планується покласти 6 тисяч квадратних метрів тротуарної плитки.
— Найголовнішою подією минулого року для Борисполя стало відкриття садочка «Віночок». Незабаром відкриття школи (академічного ліцею). Через які труднощі довелося пройти, щоб збудувати садочок і школу? Що заважає працювати?
— А ніяких труднощів не було. У питаннях будівництва дитячого садочка та школи все пройшло злагоджено. Єдине, що заважає працювати, — це необґрунтована критика з боку певних осіб, я навіть не знаю, як назвати цих людей. Себе вони називають «активістами», але в моєму розумінні активісти — це такі люди, як Рустам Хамракулов, Надія Григорівна Литвиненко, Юрій Ликов, Вікторія Шевц, Наталія Федосова, які, не покладаючи сил, безкоштовно працюють на благо нашої громади і держави.
Не так давно у Борисполі з’явилася громадська організація «Прозоро», представники якої «бомблять» сотнями запитів нашу міську раду, на мене пишуть «кляузи». Надсилають листи й на будівельну комісію: покарайте, зніміть. Але ж будівельна комісія є консультативним дорадчим органом, який готує документи на сесію, і ми маємо право під час сесії доповідати депутатам по будь-яких будівельних питаннях. Ми не правоохоронні органи, і нас можуть не допустити на будівельний майданчик. Я кажу: «Якщо бачите якісь порушення, подавайте запити в ті органи, які повинні займатися пошуками злочинців: УБЕЗ, прокуратуру. Ми отримаємо відповіді і, якщо в інспектора Державної архітектурної будівельної інспекції справді є порушення, то ми його знімемо». Я це називаю пошуком відьом. У сучасному фільмі «Вій» є такий епізод. В одному селі жила жінка. Вона була дуже вродлива, але комусь не сподобалась і всі закричали: «Вона відьма!» А як перевіряли — відьма чи ні? Кидали у річку: як втопилася, то людина, а як спливла, значить відьма. І от жінку кинули у воду, виявилося, що це не відьма, але її вже втопили. Щось подібне відбувається і у нас.
— Кому це потрібно і з якою метою?
— Не знаю. Можливо, це хтось із конкурентів, чи комусь ми заважаємо тим, що на сесії намагаємося відстоювати нормальні питання життєдіяльності міста, а не займатися якимись комерційними нікому не потрібними справами.
Дуже хотілося б, щоб кожен з так званих «активістів» наприкінці року сказав: «Я зробив ось що для усього міста». Не покритикував інших, а зробив. От я минулого року встав і сказав: «Я збудував дитячий садочок». Кожного дня проїжджаю повз нього і милуюся. Ви знаєте, яка найбільша похвала була для «Агробудмеханізації» від одного батька, який водить дитину до «Віночка»? Він сказав: «У старому садочку в мене дитина часто хворіла ангіною, а в цьому перестала хворіти». А знаєте чому? Гарно зроблена вентиляція, у такому середовищі не живуть шкідливі бактерії. Взимку йде притік свіжого повітря з підігрівом, температурно-вологий режим прекрасний, стіни утеплені, тепла підлога, а ще гарної якості французький лінолеум. Дотримано дуже високих санітарних вимог. Ось що важливо. А що може бути важливіше для батьків, як не здоров’я дітей?
Тому кожен повинен говорити про себе: що я конкретно зробив. А те, що хтось за рік 25 разів написав на Шалімова доноси, не думаю, що це великий подвиг.
— У Бориспільській міській раді часто панує невихованість та невміння вести діалог. Яка ваша думка щодо політичної ситуації в місті?
— На жаль, у нашому місті є люди, які замість того, щоб займатися добрими справами, займаються популізмом і критиканством. Критика — це добре. І я не проти, коли вказують на мої прорахунки чи неправильні дії, але якщо це йде масово і люди займаються тільки тим, що щось критикують, вигадують, до того ж, необґрунтовано, це не нормально. Політика популізму в нашій міській раді стала дуже модною. Люди приходять на сесію, знімають відео, кричать, чекають, щоб знайти якийсь «смажений» факт, щоб одразу ж у Фейсбуці про це повідомити. Люди, які увесь час критикують інших, зазвичай не приносять ніяких благ для міста. Так хочеться сказати: давайте приберемо популізм з нашої міської ради. Годі полювати на відьом! Давайте розбудовувати Україну, сьогодні вона цього потребує, як ніколи.
— Прокоментуйте конфлікт у виконавчій владі між секретарем міської ради і першим заступником.
— Я не хочу коментувати дії чи слова секретаря міськради Ярослава Годунка. Основне завдання секретаря міської ради — об’єднувати депутатів, робити так, щоб увесь депутатський корпус у питаннях бюджету, життєдіяльності міста був єдиним монолітом. Чи впорався він з цим завданням? Будуть вибори — люди скажуть свою думку. Можу сказати одне: Микола Корнійчук — це людина, яка прекрасно виконує свої обов’язки, добре знає комунальну сферу міста. Тому всі закиди на його адресу я не сприймаю.
— У коментарях користувачів мережі Фейсбук часто звучить слово «відкат». Як вважаєте, чи доцільними є закиди до представників міської влади щодо того, що вони «сидять на відкатах»?
— Ніколи у місті я нікому «відкати» не давав. І коли я заходжу на бюджетну комісію в якесь місто чи селище, запитую: «Ви хочете гарний об’єкт? Я вам його зроблю». Але ніяких «відкатів» не давав за жоден бюджетний об’єкт в нашому чи іншому місті.
— Розкажіть про будівництво в районі вулиць Польової та Леся Курбаса. Чи планується там дитячий садочок?
— У районі вулиць Польової та Курбаса планується гарне котеджне містечко. Там буде приватний дитячий садочок, подібний до того, що на Лютневій. Разом з депутатом В’ячеславом Деркачем ми там проводили два громадських слухання. Я обіцяв людям, що там будуть гарні майданчики, які будуть доступними для всіх. У приватному секторі є велика проблема з нестачею дитячих майданчиків. Там планується зробити футбольне поле, майданчик спортивних тренажерів, дитячий майданчик, паркову зона. Це буде гарна чиста зона відпочинку з лавочками, урнами для сміття і асфальтовими доріжками. Саме асфальтовими, щоб діти могли кататися на скейтбордах. Ми вже зробили подібний парк у житловому комплексі «Левада».
— На вашу думку, якою повинна бути забудова міста?
— Обов’язково повинен бути громадський центр, житловий центр і промисловий. Бориспіль повинен розвиватися як самодостатнє місто зі своїми заводами і фабриками. І дай Боже уникнути історії Троєщини. Бориспіль не повинен стати спальним районом Києва. Я будував на Троєщині гіпермаркети і знаю, яка там злочинність.
— Яким бачите новий генеральний план?
— Я бачу, що наше місто потрібно розширити з північної частини до окружної, зі східної частини до окружної, а з південної і західної захопити аеропорт, щоб він був у межах міста. Місто повинно розширюватися. Для цього потрібен новий Генеральний план. Його має затвердити обласна рада, а потім Верховна Рада.
— Яка ваша думка щодо добровільного об’єднання громад?
— Моя думка така, що місто і район потрібно об’єднати. Добровільно цього не станеться — має бути політичне рішення зверху. Якщо об’єднаються бюджети району й міста, округ матиме дуже великий бюджет і тоді можна буде планувати глобальні речі. Наприклад, не шукати американців для того, щоб збудували нам сміттєпереробний завод. Увесь об’єднаний бюджет можна буде направити на підняття рівня медицини, освіти, комунальних служб усього округу . Після об’єднання громад зникнуть протиріччя щодо лікарні, яку зараз район і місто ніяк не поділять.
— Ви людина, яка багато років успішно займається бізнесом. Що, на вашу думку, гальмує зростання економіки нашої країни?
— У нас пройшла дуже гарна Революція гідності. Честь і хвала тим захисникам, які відстоюють незалежність на Сході. Але ще ніколи Україна не потребувала розбудови так, як зараз. Якщо у нас не буде зростання економіки, то й рівень життя людей не підвищиться. Потрібно піднімати рівень виробництва. Зараз в Україні назріває податкова реформа. Якщо ми не проведемо реформу податкового кодексу, у нас ніколи економіка не підніметься. Сьогодні для будівельника податкове навантаження дуже велике. У Грузії підприємець платить три податки, а у нас їх до десятка. Потрібно зробити, щоб єдиний соціальний внесок (ЄСВ) людина платила сама, так як в деяких країнах Європи. Я бачив, як роблять у Греції: у них єдина соціальна картка. Людина отримує зарплату, і де б вона не працювала, сама сплачує ЄСВ. Там діє накопичувальна система, а пенсія залежить від того, скільки ти сплатив податків. Є ще пільги, заслуги перед Батьківщиною, але в основному розмір пенсії залежить від тебе. В нашій країні іде війна з неплатниками ЄСВ, але вона не закінчиться до тих пір, поки не зроблять так, щоб людина платила ЄСВ сама.
У нашій країні ніхто не займається податковою реформою. Давити бізнес — будь ласка, нагнати ревізій, перевірок — це не проблема. Але у нас вже знищене машинобудування, немає автомобілебудування, приладобудування. Потрібна податкова реформа, тоді виробничник прокинеться. Згадаймо період НЕПу в Радянському Союзі в 20-і роки. Мій дід казав: «Ми найкраще жили, коли був НЕП» (нова економічна політика, — прим. авт.). Я вивчав, чому ж тоді пішло таке зростання, а тому що податок був з обороту. Оборот ви нікуди не подінете — він на рахунках у банку, його видно. Тільки відсоток від обороту дасть стимул для розвитку виробництва. І щоб ЄСВ покласти на саму людину.
— У Борисполі один за одним з’являються супермаркети. Ледве вщухли обурення з приводу АТБ, як з’явилася інформація, що навпроти «Макдональдсу» буде ще одна «Фора». Чи потрібно нашому місту стільки маркетів?
— «Фора» викупила три земельні ділянки, три старезні будинки на Київському Шляху і хоче будувати там супермаркет. Моя думка така: якщо це нікому не заважає, якщо це поруч із проїжджою частиною, якщо ми ні у кого не забираємо землю, то нехай будують. Чим більше магазинів, тим більша конкуренція, тим кращою буде якість продукції. У мікрорайоні, де збудовано ЖК «Левада», є проблема з магазинами. Люди просять, щоб там відкрили супермаркет. Але я сказав, що поміж будинками магазину не буде, бо одразу ж з’явиться сміття, тим більше що ми облаштували там паркову зону. Тому зробимо його на околиці – на вулиці Головатого. Моя думка як забудовника така: між житловими будинками повинна бути паркова зона. Людина повинна вийти на балкон і дивитися на парк, а не на магазин. А там, де поблизу немає будинків, будь ласка. На вулиці Головатого відкрили «Фору» і ніхто не проти. Я також скуповуюся там вечорами.
— У Борисполі багато дітей бажають займатися спортом, зокрема плаванням, але катастрофічно не вистачає місць. Чи планується будівництво ще однієї спортивної школи із басейном?
— Ми вже говорили з міським головою про це. За конторою «Райсільгосптехніки» є два гектари вільної землі. Її потрібно переоформити, і як тільки вона стане землею громади, хочемо там збудувати дитячо-юнацьку спортивну школу. Робити добудову до вже існуючої спортшколи вважаю недоцільним.
— Юрій Адамовський порушував питання спорудження дитячого оздоровчого табору в Кийлові. Чи плануєте на наступний рік передбачити кошти на його проектування та реконструкцію?
— Я підтримую таку пропозицію. Там дуже мальовнича природа. Можна зробити табір для скаутів, щоб діти ходили в туристичні походи, лазили по деревах, вечорами сиділи біля вогнища. Сучасні діти, на жаль, мало спілкуються з природою, переважно вони її бачать віртуально. А тут така можливість. Тому я — за.
— Які громадські організації ви фінансуєте в місті?
— Мені подобається ГО «Сектор безпеки» — асоціація воїнів АТО. Це люди, які на громадських засадах їздять ночами по місту і виявляють злочини. Дякувати Богові, що злочинці почали їх боятися. Також надаємо посильну допомогу на будь-які добрі справи: підтримуємо спортивні клуби, центр спорту, дитячі танцювальні колективи, молодіжні фестивалі.
— Кого ви бачите на посаді Бориспільського міського голови в наступній каденції?
— Наш міський голова Анатолій Соловйович на своєму місці, тому кращої кандидатури за нього я поки що не бачу.
— Чи плануєте йти в депутати до Верховної Ради?
— Ні. По-перше, у мене немає такого рейтингу, щоб балотуватися на посаду депутата Верховної Ради, по-друге, я думаю, що кожен повинен займатися тими справами, які в нього найкраще виходять. Я хороший будівельник, хороший виробничник, і буду займатися цим. Я буду займатися будівництвом дитячих садків, шкіл, заводів. Це мені дуже подобається. Іти до Верховної Ради повинен політик, який добре розуміється на політичних питаннях нашої країни. Найважливіші політичні питання — це розбудова країни, зростання економіки, а за ним зростання рівня життя людей. Я у нашому місті займаюся конкретними справами, є депутатом на своєму окрузі, ми зустрічаємося з людьми, вирішуємо певні питання. Я депутат місцевого рівня і нікуди звідси йти не збираюся.
Моя думка, що наше місто не повинно бути заполітизоване. Не можна проводити вибори за партійною системою у таких містах, як наше. Тому що депутат місцевого рівня, до якої б партії він не належав, повинен займатися тими питаннями, які покращують життєдіяльність міста. Кожен повинен відкинути порожні популістські фрази і займатися конкретними справами: комунальною галуззю, освітою, медициною.
— Робота забирає багато часу й сил. Чи встигаєте відпочити та побути з родиною? Як любите відпочивати?
— Так, багато працюю, але вистачає часу і на сім’ю. Любимо відпочивати на природі, а також їздимо у кіно всією родиною. Шкода, що у Борисполі немає хорошого кінотеатру, але це вже інша тема. Я дуже люблю ліс, природу, мені подобається гуляти на вулиці. Вважаю, якщо людина не спілкується із природою, вона гине як людина. Тому працювати можна будь-де, але відновлювати свої сили потрібно на природі.

Незабаром відбудеться відкриття ще однієї школи у Борисполі

Якихось два роки тому на цьому місці в районі вулиць Робітнича та Банківська був пустир. А невдовзі у цих стінах будуть лунати  голоси дітвори та шкільний дзвоник. Я пройшлася просторими коридорами новозбудованої 4-поверхової споруди. Стало якось радісно за школярів та вчителів, для яких ці стіни скоро стануть другим домом. Школа передбачена на 820 учнів. На кожному поверсі тут буде вчительська, у кожному класі своя роздягальня. Стіни вже поштукатурені й пофарбовані у теплі кольори. На першому поверсі простора їдальня з рампою. Східці та підлога в коридорах викладені шорсткою плиткою. Для дітей з особливими потребами облаштовано спеціальний ліфт. Актова зала затишна, з балконом, завдяки великим вікнам здається, що вона залита сонячним світлом. У величезному спортзалі підлога вже вкрита спеціальним м’яким покриттям. І хоча багато вже зроблено, попереду ще чимало дрібних внутрішніх робіт: у фойє складені стосами новенькі двері, які чекають встановлення. На третьому поверсі робітники вкладають на підлозі кахлі. Роботи тут не припиняються і у вихідні, щоб встигнути все зробити до відкриття, яке заплановане на грудень, а вже з січня наступного року тут має розпочатися навчання.

Залишити відповідь

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я