Як би боляче не били граблі політиканства та популізму по чолу, толку мало. Згубність цих двох явищ зможе довести хіба що летальний результат. А поки що політики різних рівнів заграють з цим небезпечним явищем і дозовано підкидають в ранкові та вечірні новини невеликі порції отрути під назвою «популізм», яку люди з радістю споживають разом із сніданком, дивлячись телевізор. І чим ближче до виборів, тим солодші заяви: «зменшу ціну на газ в 2 рази», «а я в чотири», «а я обіцяю вдвічі менше обіцяти» і так далі.
До чого це все, запитаєте ви? До того, що, поки ми будемо бачити лише кінцевий результат і не розбиратись в причинах і намагатись впливати саме на результат, а не причини, у нас цілком може бути, як у Венесуелі. У нас гривня обвалилась за 5 років на 300%, а економіка на 15%, а в Венесуелі 1 000 000% склала інфляція і на 45% впала економіка. Там теж держава вирішила втрутитись в ринок і забороняла продавати кондиціонери дорожче 200 доларів.
Але повернемось в Бориспіль і спробуємо логічно зв’язати все, що написано вище, з подіями, які відбулись 29 січня 2019 року на 52-й черговій сесії Бориспільської міської ради.
Сесія розпочалась за годину від анонсованого часу, адже до трибуни вийшов один із народних депутатів з когорти тих, хто пішим ходом в 2015 «брав» Київ та в 2018 з білбордів обіцяв перебити ставку на зниження вартості газу іншим учасникам передвиборчого аукціону під назвою «Хто більше?». Детально зупинятись не варто, адже вирішенню головних проблем міста даний спіч, на думку редакції, не сприяв від слова взагалі.
Тож по завершенню виступу, депутати розпочали свою роботу. Основних питань в порядку денному було достатньо і, на диво, зовсім мало було додаткових, винесених з голосу, що, як здалось, навіть трохи засмутило любителів покритикувати подібну практику.

Перші соціально важливі питання, такі як виділення коштів на перехідні об’єкти, які залишились незавершеними з минулого року, програму інсуліну на 2019 рік та виділення матеріальної допомоги депутати прийняли без додаткових обговорень.
Міський голова повідомив присутніх, що в понеділок 28 січня він був на нараді у очільника Київської обласної державної адміністрації Терещука Олександра Дмитровича і заручився його підтримкою в намірах розпочати будівництво нового терапевтичного корпусу на території лікарні. «Позиція голови Бориспільської райдержадміністрації — цей корпус не будувати, моя позиція — будувати. За будівництво корпусу виступили і губернатор Терещук О.Д., і заступник голови обласної ради Старіченко М.А. Замовником даних робіт, я вважаю, має бути не лікарня, а комунальне підприємство Управління капітального будівництва міста», — доповів присутнім Анатолій Соловйович.
Також дискусія розгорілась щодо затвердження схеми організації дорожнього руху на вулицях міста Бориспіль, про створення і затвердження якої просила Патрульна поліція, ще з моменту появи її в нашому місті, а саме травня 2015 року.
Наразі схему розробили, проте секретар міської ради Ярослав Годунок піддав сумніву необхідність затвердження її, адже замовник цього документу Головне управління ЖКГ міста не надало йому детальної інформації в електронному варіанті і нібито йому незрозуміло, за що голосувати. Голова транспортної комісії закликав колег підтримати дане рішення, мотивуючи тим, що без цієї схеми дорожнього руху навіть роботи неможливо виконувати, не кажучи вже про першочергову необхідність патрульній поліції для складання адмінматеріалів. Депутати прийняли рішення і затвердили досить важливий для міста документ. Після чого народні обранці пішли на перерву.
Після обідньої перерви голосування відбувалось досить спокійно, монотонно і дехто навіть вголос з місця висловами «скучно» намагався спровокувати чергову дискусію.
Але довго чекати не довелось: дійшовши до земельних питань, знову почалась колотнеча. З етичних міркувань не будемо називати прізвища людей та номери питань, через які між кумами знову розпочалась перепалка з переходом на особистості, але складається враження, що для з’ясування особистих, а можливо, і бізнес стосунків, навмисно обираються такі майданчики, де є максимальна кількість глядачів. Сесія міської ради, де ведеться онлайн-трансляція, засідання комісій, бориспільські групи у Фейсбук — ось основні платформи для ведення баталій. Пересічні громадяни, хоч і відкрито засуджують таку поведінку народних обранців, але, на думку редації, в душі скоріш за все радіють таким подіям, адже завжди можна виправдати свою недостойну поведінку, привівши приклади з подій в Верховній та нашій Бориспільській міській раді. Недарма депутати не прийняли на початку сесії запропоноване депутатом Адамовським Ю.О. рішення про затвердження Кодексу етики депутата Бориспільської міської ради, тим самим продовживши собі термін дії негласного дозволу вести себе, як заманеться.
Також депутати не підтримали за пропоноване тим же депутатом положення про радника міського голови, хоча останній був не проти такої ініціативи, — тим паче, на громадських засадах.
Останнім дискусійним питанням стало питання мораторію на публічне використання російськомовного культурного контенту на території міста Бориспіль. Тут пристрасті розгорілись не на жарт. Деякі депутати, розпалюючись, кричали з трибуни лозунги і намагались таким чином переконати в необхідності заборони, звинувачуючи інших колег в непідтримці української мови. Інші намагались зрозуміти, і просили роз’яснити, що саме сюди входить і так далі, так як в Україні вже діють Закони про підтримку української мови, літератури та культурного контенту.
На радіо і телебаченні введені мовні квоти, тому міський голова і більшість депутатів запропонували прийняти проект рішення в тому пункті, де йде мова про створення робочої групи щодо підтримки української мови та зменшення використання російської в публічному просторі (наприклад, реклама, оголошення і т. д.) Але дискусія перейшла більше на емоції і питання голосувалось тільки в тому вигляді, як і було подане, та підтримки більшості воно не знайшло. Нагадаємо, що це не перше питання, яке покликане грати на найтонших струнах і болючих питаннях. Адже грамотні люди знають, що публічна і помпезна заборона будь-чого викличе супротив частини громади і бурління коричневої субстанції в черепних коробках особливо ярих прихильників чи противників. І всі ми добре знаємо, хто з радістю скористається цією ситуацією, аби показати на своїх пропагандистських ворожих каналах розбрат в наші країні. Далеко не треба ходити, — згадаємо недавню «акцію» на тему релігії біля недільного ринку, яку за 2 дні потому показали на одному з російських каналів та сказали, що ми «фашисти» і не пускаємо людей до церкви…
Саме тому потрібно бути максимально обережними і дипломатичними, та замість прямих радикальних заборон варто сформувати та виразити підтримку свого, — того, що потрібне людям, і популяризувати його, будь це мова, культура, контент чи інше. Якщо ми не можемо перемогти ворога силою, то треба перемогти розумом і хитрістю, та лишній раз не дражнити гусей. Будьмо мудрішими, хитрішими та дипломатичними, в цьому наша сила.

Залишити відповідь

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я