На щотижневій нараді міського голови 10 червня, де зазвичай присутнє керівництво всіх комунальних і державних підприємств, не було начальника патрульної поліції Борисполя Віталія Горкуна.
Як стало відомо, зокрема з його сторінки в Facebook, він написав рапорт на звільнення зі служби в МВС. Під дописом була розміщена фотографія зі службовим посвідченням, значком поліцейського, табельною зброєю, орденом за оборону Донецького аеропорту та погонами старшого лейтенанта.
Текст допису (авторський стиль та орфографію збережено): «На цій фотографії Ви бачите те чим я жив останні 5 років. За оборону донецького аеропорту отримав орден За мужність ІІІ ступеня. Вже після демобілізації відчув гостру потребу країни у відновленні довіри українців до інститутів влади. Тому на початку 2016 року, пройшовши всі відбори, а згодом і навчання, став до лав новоствореної патрульної поліції, де вже було чимало ветеранів війни. Це був свідомий вибір, а гасло «Служити та захищати» для мене стало головною мотивацією на весь період служби в структурі Нацоінальної поліції. За час роботи в патрульній поліції на власному прикладі відчув наскільки тривалим та важким є процес реформ в нашій країні. І це стосується не лише влади, але й звичайних громадян. Їхньої відповідальності перед законом.
З приємністю згадую рік начолі Патрульної поліції Маріуполя, яку очолив від початку її створення. Ми стали не просто одним колективом, а однією командою однодумців. Таке ж можу сказати про своїх підлеглих в рідному Борисполі. Дякую кожному з Вас за гідну службу.
Прийшов час змін. Перш за все для мене особисто. Я залишаю лави патрульної поліції з розумінням, що кожного дня докладав максимум зусиль аби тримати імідж нашої структури на високому рівні, та цей рівень буде з дня в день лише зростати.
Адже ми маємо бажання, а це основне під час здобуття досвіду! Слава ВДВ! Старший лейтенант поліції Віталій Горкун. Честь маю!»

— Всіх, хто більш-менш слідкує за життям міста, цікавить одне питання: чому вирішили піти, і чому саме зараз?

— Є проекти, в яких хотілося б себе реалізувати. Вирішив піти, бо одночасно ефективно займатися кількома справами важко, адже мій принцип — віддавати себе справі на 100%.

— Це політика чи підприємництво?

Поки не готовий відкривати всі деталі, час покаже. (сміється)

— Ну добре, поговоримо про службу, там вам нічого приховувати. Скільки ви служили керівником?

В Маріуполі з 15 травня 2016 по 2 червня 2017, потім в Борисполі по 7 червня 2019 року.

— Що вам вдалося зробити в місті, які досягнення можете занести собі «в актив»?

— Створити єдиний колектив, де кожен працівник апарату і кожен лінійний поліцейський працюють як один механізм задля зменшення вуличної злочинності. Також успіхом вважаю проектування і затвердження схем організації дорожнього руху. Сподіваюся, що в цьому напрямку буде ще більший прогрес. Спільне з місцевою владою Борисполя впровадження програми «Безпечне місто», що передбачало встановлення камер відеоспостереження і виведення робочого місця в чергову частину підрозділу, де в цілодобовому режимі он-лайн можна отримати потрібну інформацію. Як приклад, можна привести один з розбійних нападів, коли через 5 хв після отримання інформації з лінії 102 ми, завдяки камерам, вже бачили, на якому автомобілі вчинили його. Це в подальшому дозволило в короткі строки начальнику райвідділку Шляховському О.А. і його команді затримати негідників.

— Так, про успіх в розкритті справи з розбійного нападу на «Ювелірку» в центрі Борисполя чула вся Україна. Слідчі та оперативники 3 доби досліджували сотні годин відео з камер по всій країні, перш ніж здійснити затримання грабіжників.

Що вам не вдалось реалізувати?

— Не вдалося збільшити чисельний склад батальйону для ефективнішої роботи, а для цього сил одного батальйону замало. Твердо переконаний, що необхідно інформаційно донести до людей, що їх спокій і правопорядок не прилетять охороняти з іншої планети якісь робокопи-ідеальні поліцейські, а лише ми самі на себе мусимо розраховувати, — все як із армією в 2014 році. Патрулі не можуть бути одночасно і одразу в усіх місцях, де відбуваються злочини та правопорушення. Тому ми постійно інформуємо людей про необхідність повідомлення про вчинення будь-яких правопорушень, адже ми не телепати, а звичайні люди, тільки в формі і з більшою відповідальністю. Ось це маємо зрозуміти ми всі, і всіляко підтримувати молодих хлопців і дівчат. Моя позиція така — у кожного негідника є прізвище, і мести всіх під одну гребінку вкрай невірно. Підтримка поліцейських конче необхідна зараз нам всім. Звичайно, після таких ганебних і кричущих випадків, як в Переяславі, важко переконати людей в ефективності поліцейської реформи. Але очищення лав поліції від покидьків, недостойних носити цю форму — це постійний і неминучий процес, як прояв нульової толерантності до них.

— На скільки відсотків змінився штат патрульної поліції з 2015 року, і який некомплект зараз?

— З 2016 року штат зменшився на 50% —саме такий некомплект лінійних поліцейських, але щоб йшли працювати молоді хлопці і дівчата, має бути підтримка усіх, а не «хайп» на помилках. Не помиляється той, хто нічого не робить.

— Чи задоволені ви реформою МВС в цілому?

— Нам пощастило, що у 2015 році розпочалось реформування поліції. Хочу зазначити: чотири роки — це занадто мало для того, аби говорити про успішність чи неуспішність реформи в кінцевому результаті. До нього ще далеко, але люди отримали унікальний шанс змінити країну власноруч, і багато хто не побоявся відповідальності і пішов в лави поліції. Звичайно, ми щоденно отримували шквал критики. Іноді заслужено, але частіше ні, адже кожен «диванний експерт» знає, як треба робити, і він би 100% зробив краще. Тільки чомусь мало хто хоче йти покататись на Тойоті з кондиціонером з напарником, ще й за 12 тисяч гривень на місяць, бо знають, що це тільки на словах гарно виглядає, а насправді то дуже важка, як фізично так і психологічно, щоденна праця! Реформа — це відношення то того що ти робиш, і як ти це робиш.
Саме патрульна поліція України на даний момент є авангардом реформи в нацполіції. Але для успішного завершення реформи потрібен час, хочемо ми цього чи ні. Позитивним моментом є те, що сюди йдуть люди, які, хоч і не служили раніше в органах, але мають одну важливу рису, — вони хочуть змінювати і навчатися. І я вірю, що саме такі люди стануть піонерами, що змінять саму інституцію МВС в Україні та повернуть віру людей в поліцію. Тому я в цілому задоволений ходом реформи і вірю в її успіх.

— Дякуюємо за службу і відкритість.

— Дякую! Все буде Україна!

 

Залишити відповідь

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я