Ще зовсім недавно ми, обговорюючи декілька перспективних планів по формуванню територіальних громад, гадали на кавовій гущі, яким же чином поділиться Бориспільщина.
Офіційна позиція Київської обласної ради ґрунтувалась на сформованому та затвердженому ще в 2015 році перспективному плані, де Бориспільський район поділявся на 4 рівновеликих за територіальними ознаками громади. Проте реформа децентралізації передбачає в першу чергу добровільність об’єднання, згідно волі громади, і ніякі перспективні плани, намальовані академіками в кабінетах своїх інститутів, не можуть в повній мірі відобразити потреби і можливості на місцях.
Дуже добре ілюструє і підтверджує дану тезу недавнє рішення Гнідинської та Вишеньківської сільських рад про створення Золочівської сільської об’єднаної територіальної громади. Після проведення громадських слухань рішення про об’єднання сільські ради прийняли в один день 19 квітня 2019 року на пленарних засіданнях сесії. Адміністративний центр новоствореної ОТГ буде розташований в с. Гнідин. До Золочівської громади увійдуть села Вишеньки, Гнідин та Петропавлівське.

Відповідно до законодавства, Гнідинська сільська рада 30 травня 2019 р. направила відповідний лист до Київської облдержадміністрації та вже 14 червня цього ж року розпорядженням №355 затверджено висновок щодо відповідності Конституції та Законам України рішення сільських рад про об’єднання. Таким чином, новостворену ОТГ, після проведення всіх необхідних для цього процедур, очікують позачергові вибори, де обиратимуть голову громади, старост в селах, а також депутатів до новоствореної громади.
Свою позицію, щодо об’єднання висловив голова Гнідинської сільської ради Олександр Лазаренко: «Сподіваємось, що громада буде спроможною та самодостатньою, хоча поки що в це вірять одиниці. Більшість відноситься скептично і об’єднуватись не хоче взагалі, адже не має впевненості, що все буде добре. Ми розпочали цей процес тільки тому, що в разі завершення адмінреформи найкращим варіантом для Гнідина буде об’єднання з найменшою кількістю населених пунктів. Тому у нас був вибір: або створити власну, хоч і невелику громаду, або бути приєднаними до Борисполя, що знаходиться в 25 кілометрах та не має транспортного сполучення. А на території сільради вже є школа, садочок, пожежне депо та амбулаторія. Звичайно великих бюджетоутворюючих підприємств немає, Гнідин вважається спальним районом, але харківська фірма збирається створити робочі місця на базі колишнього підприємства та розпочати виробляти харчові добавки. За мулові поля Бортницької станції аерації Київводоканал мав би сплачувати близько 10 млн грн на рік, проте в Держгеокадастрі не видають нормативно-грошову оцінку, без якої неможливо заключити відповідний договір».
Підтверджує своє небажання щодо можливого приєднання до м. Бориспіль і голова Вишеньківської сільської ради Тетяна Кулинич. «Звичайно, ми налаштовані на об’єднання, адже, якщо приберуть той пункт про добровільність, нас просто приєднають до Борисполя. Хоча, чесно кажучи, ніхто не рахував економічну складову майбутньої громади. На прикладі інших громад ми розуміємо, що кошти доведеться залучати самостійно, а не чекати дотацій від держави. Нам надходила пропозиція щодо об’єднання від громади с. Гора і жителі Петропавлівського були більш схильні до неї, проте на громадських слуханнях під час голосування враховується кількість присутніх, а не кількість зареєстрованих. І так виходить, що долю громади можуть вирішити 10-20 осіб. Хоч на мою думку це неправильно як би там не було, ми додержувались норм законодавства в проведенні всіх необхідних процедур. Щодо об’єктів інфраструктури, то в місцевій школі навчаються 500 дітей, також є два дитячих садочки, медичний центр, а в Петропавлівському фельдшерсько-акушерський пункт та агрофірма, як платник податків.

Депутат бориспільської міської ради Юрій Адамовський закликав громаду та всіх колег до діалогу та пошуку компромісу в цьому питанні.
«Я ніколи не ділив Бориспільську громаду на міську чи районну, це неправильно. Всі лікуються в нашій лікарні, діти з сіл навчаються в школах Борисполя, бориспільці мають роботу на підприємствах, розташованих в селах і навпаки. Це абсолютно нормально і не повинно бути ніякого “твоє” чи “моє”, це наша громада. На мою думку, було б правильно створити одну велику спроможну громаду, куди б увійшов повністю Бориспіль та всі села району. Але якщо вже процес створення громад розпочався з об’єднання двох-трьох сіл між собою, це теж нормально, адже це воля громади. А Борисполю як місту також варто задуматись, аби розпочати спілкуватись з сусідніми селами на предмет об’єднання, а не сидіти і чекати, поки вони самі прийдуть», – розповів своє бачення ситуації молодий депутат з Борисполя.

Із наявних проблем у нас жахливий стан садочку, діти вимушені спати на розкладних ліжечках. В 2015 ми розробили проект будівництва дитячого садочку, але не отримали фінансування, хоча і просили обласну раду про допомогу. За 4 роки кошторисна вартість виросла з 36 до 46 мільйонів гривень. Також є проблема з дахом в школі і на його ремонт нам потрібно близько 5 мільйонів. Якість води теж не є нашою перевагою, і нам потрібно бурити артезіанські свердловини», — розповіла Вишеньківська сільська голова.
Що ж, як бачимо з коментарів діючих сільських голів, об’єднання для них не є прагматичним та виваженим рішенням, а скоріше емоційним на фоні небажання об’єднання з Борисполем. Люди часто говорять, що бояться ймовірного будівництва сміттєпереробного заводу, мова про який йде вже з 2014 року. І бориспільський міський голова Анатолій Федорчук неодноразово заявляв про готовність міської ради придбати земельні ділянки в районі для такого будівництва — є нібито американські інвестори, які згодні вкладати кошти.
Проте роки ідуть, гасла так і залишились гаслами, сміття досі звозиться на полігон між Борисполем та Глибоким, отруюючи підземні води та продукуючи нестерпний сморід на декілька кілометрів, а в завод, яким так налякані жителі Бориспільщини, не закладена навіть цеглина.

«Ми розглянули проект змін в перспективний план формування територіальних громад і врахували ініціативи Гнідинської та Вишеньківської сільських рад та підтримали цей варіант об’єднання в Бориспільському районі. Тим паче, що ці території пов’язує історичне минуле і назва громади йде від річки Золоча, на берегах якої в давнину Володимир Мономах проводив княжицькі з’їзди. Звичайно, що Золочівська громада невелика, що є неправильно, адже задача адмінреформи — це максимальне укрупнення: об’єднання ресурсу для вирішення задач. Хоча на першому етапі це не є суттєвою проблемою, особливо якщо врахувати, що на території України є громади, набагато менші за дану. Наступний етап буде, коли вони зрозуміють і переконаються, що потрібно шукати варіанти збільшення в інтересах громади і надання більш якісних, рівномірних послуг. Наразі, умовно , громада може бути спроможною, є всі шанси, але після приєднання інших територій в майбутньому», — прокоментував створення першої ОТГ в Бориспільському районі колишній багаторічний міський голова м. Славути Володимир Удовиченко.

Керівник офіса реформ Володимир Удовиченко висловив свою думку щодо перспектив Золочівської громади у майбутньому.
В сусідній Горі також виступили за добровільне об’єднання, куди в 2017 році зусиллями райдержадміністрації та інертності бориспільського виконкому було перереєстровано найбільшого платника податків ДП Аеропорт Бориспіль. Наприкінці 2018 року гірська сільська рада надіслала сусіднім селам листи з пропозиціями щодо можливого об’єднання. Проте відповідей отримала небагато. Розглянути можливість формування громади відгукнулась громада с. Ревне, де 8 червня 2019 р. і відбулись громадські збори та обговорення даного питання. Мартусівська сільська рада своїм листом офіційно відмовила в об’єднанні, проте подейкують, що жителів села особливо ніхто і не запитував, а громадських зборів з цього приводу не проводили. Більш того, місцеві активісти стверджують, що сільська рада не проводила просвітницької роботи серед жителів с. Мартусівки на предмет адміністративно-територіальної реформи, і мало хто знає, що ж таке ця децентралізація.
На пропозицію на зборах щодо об’єднання з містом Бориспіль громада відреагувала негативно, адже боїться не отримати достатню кількість представників в місцевій раді, зважаючи на співвідношення трьохтисячної Гори до шістдесятитисячного райцентру.
В будь-якому випадку, всім новоствореним громадам доведеться знаходити спільну мову як одне з одним, так і з містом Бориспіль. Під час проведення громадських зборів у людей головне запитання: лікарня. Чи буде лікарня лікувати жителів інших громад і на яких умовах, адже поки що вона обслуговує весь район, і знаходиться на балансі бориспільської райдержадміністрації, хоч і на землі міста. Також досить велика кількість дітей, що проживають в селах Бориспільщини, навчаються в школах міста. Ну і питання сміття та будівництва сміттєпереробного заводу — це також наша спільна проблема, адже кількість жителів міста Бориспіль і району майже рівна. Але левову частку відходів на глибоцьке звалище везе в своїх сміттєвозах не Бориспіль та його район, а саме Київ з лівобережної частини міста.

Залишити відповідь

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я